Використання прав інтелектуальної власності на товарний знак

Приділивши увагу основам правового регулювання використання прав інтелектуальної власності на товарний знак, викладеним в Цивільному кодексі України, зрозуміло, що право на використання товарного знаку, як правило, надається на підставі ліцензійного договору, яким визначаються розмір і терміни сплати винагороди. Але при цьому,  конкретний порядок визначення розміру винагороди за використання прав на товарний знак законодавством не встановлений.
Найефективніше оцінити права на використання товарного знаку допоможе їх ринкова вартість. І основним елементом тут буде прибутковість використання об’єктів промислової власності (ОПС), якими є і товарні знаки. Витрати на їх створення також можуть враховуватися при визначенні прибутку від використання. Але головним чинником, що впливає на вартість прав на ОПС, є складність їх визнання як основного виду витрат.
Для визначення прибутковості використання прав на ОПС часто керуються Методичними рекомендаціями за визначенням прибули від використання об’єктів промислової власності, де все будується на визначенні приросту прибули, отриманою від реалізації в розрахунковому періоді продукції, виготовленої з використанням ОПС.
Дана методика, може бути найефективніше використана для визначення розміру винагороди за використання має рацію саме на товарні знаки. Адже дуже часто покупці віддають перевагу товарам, випущеним під відомими торговими марками.
Проте оскільки прибутковість залежить від об’єму реалізованої продукції, то найлогічніше в ліцензійному договорі винагороду визначати не у фіксованій сумі, а у відносній величині, наприклад, у відсотках від об’єму виготовленої (реалізованою) продукції.
На закінчення необхідно звернути увагу на порядок оподаткування плати за право користування товарними знаками, яка згідно п. 1.30 Закону про прибуток є не що інше як роялті. Такі доходи відповідно до пп. 4.2.2 Закону № 889 оподатковуються з доходів фізичних осіб, який при виплаті не утримується, оскільки сплачується підприємцями самостійно. ПДВ в даному випадку не нараховується, оскільки згідно пп. 3.2.7 Закону про ПДВ операції по виплатах роялті не є об’єктом обкладення ПДВ. Підприємство, що використовує товарний знак, суму роялті включає до складу валових витрат відповідно до пп. 5.4.2 Закону про прибуток.