Використання незареєстрованого товарного знаку
Згідно ст. 492 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) за торгову марку вважається яке-небудь позначення або яка-небудь комбінація позначень, здатних відрізнити товари (послуги), вироблювані (що надаються) однією особою, від товарів (послуг), вироблюваних (що надаються) іншими особами.
Порядок реєстрації і використання знаків для товарів і послуг в Україні регулює Закон України від 15.15.93 р. № 3689-XII «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг».
Суб’єкти підприємницької діяльності зазвичай розробляють товарний знак для того, щоб відрізнити свою продукцію (послуги) на ринку аналогічних пропозицій від товарів і послуг інших юридичних осіб або підприємців, а також прорекламувати товар.
Крім того, товарний знак указує на походження товару або послуг, а також на їх якість. Так, споживач, якого влаштовує якість даного товару, купуватиме його і надалі, вибираючи його з асортименту аналогічних товарів саме по товарному знаку. Останнім часом стали поширеними і знаки на послуги, які розробляють фірми, що надають, скажімо, ріелторські або туристичні послуги.
Об’єктом знаку бувають словесні, образотворчі, об’ємні або інші позначення або їх комбінації, виконані в якому-небудь кольорі або шляхом об’єднання квітів. Товарний знак може бути розміщений безпосередньо на товарах або на їх упаковці. Знак може використовуватися його власником в рекламі, друкарських виданнях, Інтернеті, на вивісках, при участі у виставках і ярмарках, розміщуватися на рахівницях, фірмових бланках, іншій документації суб’єкта господарювання.
Слід врахувати, що на відміну від авторського права на твір, який виникає без якої-небудь реєстрації або іншого спеціального оформлення, право на товарний знак виникає лише у разі здійснення державної реєстрації знов створеного товарного знаку або документального оформлення права користування вже зареєстрованим знаком (на підставі ліцензійного договору). Тобто недостатньо просто розробити товарний знак, його потрібно ще і зареєструвати.
Отже, товарний знак можна використовувати на праві власності або використання. Якщо підприємець розробив товарний знак «під себе», слід оформити право власності на товарний знак шляхом отримання свідоцтва України на знак для товарів і послуг (далі – Свідоцтво). Видає таке Свідоцтво Державний департамент інтелектуальної власності, куди підприємець повинен подати відповідну заяву, зображення знаку, перелік товарів, згрупованих по МКТП, і документ про сплату всіх реєстраційних зборів. Крім того, необхідно буде провести експертизу заявки на реєстрацію товарного знаку і ряд інших дій.
Свідоцтво видається строком на 10 років, який може бути продовжений при сплаті відповідного збору. При цьому слід врахувати, що збір за продовження терміну дії Свідоцтва необхідно буде сплатити в останні шість місяців останнього року його дії (можна і після шести місяців, але тоді вже в 150 %-ому розмірі).
Коштує отримання Свідоцтва недешево: мінімум сімсот–дев’ятсот гривень за один знак залежно від кількості заявлених класів товарів і зображення знаку. Але якщо товарний знак став дійсно впізнаваним на ринку і продукція має хорошу якість, то дані витрати виправдають себе, оскільки використання товарного знаку і надалі дозволить зберегти «своїх» споживачів, а засвідчене Свідоцтвом право власності на знак захистить від недобросовісних конкурентів, охочих скористатися «розкрученою» маркою і реалізовувати під нею свою продукцію. До речі, Закон № 3689 дозволяє сплачувати реєстраційний збір протягом двох місяців або шести місяців (при подачі відповідного клопотання заявника) з моменту подачі заявки.
Якщо підприємець реєструватиме вже розроблений товарний знак, слід перевірити, чи відповідає його зображення всім вимогам Закону № 3689. У зображенні знаку не допускається використовувати загальновживані слова, символи або терміни для позначення певного виду товарів; сертифікаційні знаки; указувати назви відомих в Україні творів науки, літератури, мистецтва або цитати і/або персонажі з них, а також прізвища, імена, псевдоніми, портрети і факсиміле відомих в Україні осіб.
Також не допускається зображення знаку, тотожного вже зареєстрованому в Україні (або заявленому до реєстрації) найменуванню іншою особою щодо однорідних товарів (послуг). Вичерпний перелік того, що не може бути включене в товарний знак, міститься в ст. 6 Закону № 3689.
Проте окрім серйозних вимог до охочих зареєструвати товарний знак законодавство містить і строгі санкції до суб’єктів, що неправомірно використовують чужі товарні знаки. Власникам же Свідоцтва держава надає певний правовий захист.
Так, власник Свідоцтва володіє винятковим правом забороняти іншим особам використовувати товарний знак без своєї згоди. Порушник зобов’язаний згідно із законом відшкодувати власникові Свідоцтва заподіяний збиток. Крім того, власник товарного знаку може вимагати видалення з товару (його упаковки) незаконно використаного знаку або позначення або знищення виготовлених зображень знаку або позначень, схожих з ним настільки, що їх можна сплутати. Якщо звернення власника Свідоцтва на товарний знак до суб’єкта, що порушує його права, не приведе до позитивних результатів, підприємець має право звернутися з позовом в господарський суд*.
Як бачимо, законне використання товарного знаку на підставі Свідоцтва дає його власникові істотні переваги.
Крім того, відзначимо, що підприємець, що розробив для своєї продукції товарний знак, може користуватися певними правами навіть до моменту його реєстрації. Так, ст. 500 ЦКУ визначене, що будь-яка особа, яка до дати подачі заявки на торгову марку сумлінно і відкрито використовувало торгову марку в Україні, має право на подальше її використання.
Тобто, якщо представити ситуацію, що до моменту реєстрації підприємцем товарного знаку якою-небудь його конкурент наміриться використовувати знак на своїх товарах, то таке використання буде визнано неправомірним, не дивлячись на те, що Свідоцтва на даний знак підприємець ще не має. У випадку якщо такий конкурент “порішає” і раніше нього отримає Свідоцтво на вже розкручений знак, підприємець може в судовому порядку оспорити видачу йому Свідоцтва, мотивуючи це тим, що заявка подана з порушенням прав інших осіб (це передбачено ст. 19 Закону № 3689).
Згідно Закону України від 07.06.96 р. № 236/96-ВР «Про захист від недобросовісної конкуренції», із змінами і доповненнями, використання без дозволу чужого знаку для товарів і послуг також вважається за неправомірне, оскільки може привести до змінення діяльності декількох суб’єктів господарювання, а це визнається недобросовісною конкуренцією.
Коли підприємець зареєструє свій товарний знак, він повинен буде стежити за тим, щоб цей знак постійно використовувався на його товарах (продукції). Інакше, згідно ст. 18 Закону № 3689, якщо зареєстрований знак не використовуватиметься протягом трьох років з моменту публікації відомостей про видачу Свідоцтва, яка-небудь особа може подати заяву про дострокове припинення дії Свідоцтва. Правда, ця процедура здійснюється тільки в судовому порядку і за умови, що власник Свідоцтва не вкаже на наявність поважних причин для невикористання знаку.
* Як відзначає Держдепартамент інтелектуальної власності, право на отримання свідоцтва в установленому порядку мають будь-яку особу, об’єднання осіб або їх правонаступників. Тому особа, яка використовує своє позначення і таке використання не порушує права третіх осіб, може продовжувати його використовувати, але виняткове право забороняти використання даного позначення іншим особам буде можливе тільки після надання позначенню правової охорони (лист від 07.10.2005 р. № 16-07/4544).
Додатково див. наші послуги у цій сфері
Юридичні консультації по інтелектуальному праву, допомога у складенні ліцензійних договорів та франчайзингу, реєстрація торгової марки:
Бачинський Тарас, моб. тел. (097) 218 42 75
або звертайтеся за іншими Контактами на сайті.