Ведення обліку фізичними особами-підприємцями при спрощеній системі оподаткування
У статті висвітлено особливості обліку товарів фізичною особою-підприємцем, що є платником єдиного податку та відповідальність за порушення порядку ведення обліку при такій вже спрощеній системі
Книга обліку доходів і витрат
У листі ДПАУ «Про застосування штрафних (фінансових) санкцій до суб’єктів господарювання – платників єдиного податку» від 25.12.2009 р. № 28923 / 7 / 23-7017/1485 викладено основні аспекти ведення обліку ФОПами:
1. Наявність первинних документів, що підтверджують факти здійснення господарських операцій, – накладних, товарно-транспортних накладних, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, а також документів, що підтверджують якість і безпеку товарів.
2. Ведення Книги обліку доходів і витрат, що передбачає відображення в ній таких даних: порядковий номер запису; дата здійснення операції; суми витрат за фактом їх вчинення, в т. ч. заробітна плата найманого працівника; сума вартості товарів, отриманих для продажу (надання послуг); сума виручки від продажу товарів (надання послуг) – сумарно за день.
При цьому ДПАУ в якості аргументу про обов’язкову наявність первинних документів призводить норми ст. 6 Закону “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг“, а також п. 17 Порядку “Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення” № 833 та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні № 363.
Щодо ведення Книги обліку доходів і витрат ДПАУ посилається на норми п. 4 Указу “Про спрощену систему” № 727, п. 8 Порядку № 599, а також акцентує на пріоритетності Закону про РРО (зокрема, його п. 6 ст. 9) над Указом № 727. Іншими словами, ратує за обов’язкове відображення в Книзі обліку граф «період обліку», «витрати на виробництво продукції», «сума виручки (доходу)», «чистий дохід».
Не слід також забувати про чинний Порядок ведення книги обліку доходів і витрат, що здійснюється ФОПами на спрощеній системі оподаткування.
ДПАУ наголошує, що згідно зі ст. 4 Указу № 727 платники єдиного податку ведуть спрощений облік доходів і витрат. А облік – це належним чином організована система збору, накопичення, обробки, групування, узагальнення та реєстрації (фіксації) необхідної інформації або її сукупних даних, які відображають кількісну або якісну характеристику подій, об’єктів і т. д., і суб’єкти господарювання зобов’язані вести такий облік.
При цьому податкова наполягає на тому, що відповідно до ст. 20-21 Закону про РРО до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції за реалізацію товарів, які не враховані у встановленому порядку, або якщо вони не ведуть або ведуть з порушеннями встановленого порядку обліку товарів за місцем реалізації та зберігання у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В даному випадку ДПАУ, по-перше, необгрунтовано відсилає абсолютно всіх до норм Закону про РРО, який визначає правові норми застосування реєстраторів розрухунку операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, у той час як ФОПи платники єдиного податку, згідно зі ст. 6 Указу № 727, мають право не застосовувати електронні контрольно-касові апарати для проведення розрахунків із споживачами і тому норми Закону про РРО до них не можуть бути застосовані, за умови, що вони не здійснюють реалізацію підакцизних товарів (крім пива на розлив). Таким чином цей Закон у цій частині не поширюється на ФОПів на єдиній системі оподаткування.
Згідно ж ст. 4 Указу № 727 вимога ведення Книги обліку доходів і витрат встановлена лише для платників єдиного податку – юридичних осіб.
Форма Книги обліку доходів і витрат дляфізичних осіб на єдиному податку наведена у додатку № 10 до Інструкції № 12, проте ні в ній, ні в Порядку видачі свідоцтва № 599 не передбачено порядок заповнення графи 3 (витрати), і ця графа повною мірою може стосуватися тільки ФОПів, що перебувають на загальній системі оподаткування, а не на спрощеній.
Слід також враховувати специфіку єдиного податку, який, на відміну від податку з доходів фізичних осіб на загальній системі оподаткування, сплачується до бюджету незалежно від величини витрат.
Крім того, навіть у відношенні самих фізичних осіб-підприємців, що перебувають на загальній системі оподаткування, ДПАУ визнає можливу відсутність документально підтверджених витрат і дозволяє їм використовувати наведені у додатку № 6 до Інструкції № 12 норми витрат (у відсотках до суми виручки).
Проаналізувавши все вищезазначене, можна зробити висновки про те, що фізичні особи-підприємці, які застосовують спрощену систему оподаткування і сплачують єдиний податок, взагалі не зобов’язані вести облік витрат на придбання товарів, а відтак і не повинні вести облік запасів в місцях їх зберігання і продажу, а також облікувати витрати.
Також первинні документи (накладні, товаро-транспортні накладні) підтверджують факт придбання товарів та понесені при цьому витрати, а оскільки підприємцю на єдиній системі немає необхідності вести облік витрат на придбання ТМЦ, то і в наявності первинних документів на них немає необхідності, за деякими винятками.
Перш за все, документи на товар необхідні для дотримання правил торгівлі, зокрема, п. 17 Порядку № 833, згідно з яким заборонена торгівля товаром, отриманим без документів, передбачених законодавством.
У даному випадку мова йде перш за все про документи, які підтверджують відповідність товару вимогам якості, а не про документи, що підтверджують перехід права власності на товар від продавця покупцеві.
Документальне підтвердження якості товару необхідно для товарів, що підлягають обов’язковій сертифікації в Україні (за Переліком № 28), декларуванню відповідності (за Переліком № 6).
Первинні документи (накладні) на такі товари повинні бути обов’язково і в них повинні бути зазначені номери сертифікатів відповідності або свідоцтв про визнання відповідності, інакше на підприємця може бути накладено штраф за порушення Закону “Про захист прав споживачів” у розмірі 50% вартості партії товару, але не менше 10 НМДГ.
Необхідно зупинитися ще й на тому, що ДПАУ у вищезгаданому листі говорить про фінансові санкції за реалізацію товарів, які не враховані у встановленому порядку, або з порушеннями встановленого порядку обліку товарів за місцем реалізації та зберігання, а облік руху товарів (придбання, Зберігання та реалізація) це зовсім не те поняття, яке мається на увазі під «витратами на виробництво продукції», які повинні бути відображені, на думку ДПАУ, в цій графі Книги обліку. Тому до фізичної особи на єдиній системі оподаткування штрафні санкції за відсутність документального підтвердження витрат не застосовуються.
До такого ФОПа може бути застосований адміністративний штраф згідно зі ст. 1641 КпАП за незаповнення або неналежне заповнення Книги обліку доходів і витрат, в розмірі від 3 до 8 НМДГ (від 5 до 8 НМДГ – при повторному порушенні), тобто штраф у розмірі 51-136 грн. Ппи цьому слід не забувати про випадки адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги.
Юридичний супровід підприємців (ФОП), звертайтесь за Контактами та моб.:
(097) 653 73 17 – Василь Рура;
Реєстрація, ліквідація ФОП:
(050) 431 70 84 – Тарас Бачинський