Порядок оскарження тендерних процедур спростили

Мінекономіки внесло зміни в Порядок розгляду скарг, поданих учасником до моменту укладення договору про закупівлю, якими істотно спростило процедуру оскарження, прибравши частину формальних вимог. Правда, розширивши права скаржників, Мінекономіки урізало права переможців тендерів.

Тепер в скарзі можна не вказувати такі відомості, як телефон і телефакс учасника і замовника. До скарги не обов’язково прикладати копію довідки про включення учасника в ЄДРПОУ, а також підтвердження надання скарги замовникові і вимогу скарги. Також виключена вимога про те, що скарга має бути скріплена швидкозшивачем з нанесенням на титульному аркуші дати і вихідного номера скарги. Але найголовніше для учасника, що скаржиться – це те, що він зможе знову подати скаргу на того ж замовника по тому ж предмету в разі, якщо попередня скарга була їм відкликана. Крім того, Мінекономіки виключило положення, згідно якого рішення про скасування процедури закупівель або визнанні її недійсності є підставою для звернення до суду за відшкодуванням витрат, пов’язаних з участю в держзакупівлі.

Звичайно, скасування формальностей при подачі скарги в Мінекономіки учасником, що вважає, що він потерпів або потерпить збитки у зв’язку з порушенням замовником процедури держзакупівель, повинна вітатися. А ось право на оскарження тим же учасником того ж тендеру, відносно якого він вже один раз відкликав скаргу, може бути використано і на шкоду. А саме для штучного зволікання процедури укладення договору з переможцем (при подачі скарги процедура держзакупівлі припиняється на строк до 20 днів), а тому доцільність його повернення досить сумнівна.