Коментар до ЗУ “Про АТ”

Першою новелою є введення понять публічного та приватного АТ замість відкритого та закритого, зберігаючи по-суті їх зміст у попередній редакції. При цьому в разі перевищення кількості акціонерів (до 100 осіб) в приватному АТ воно має бути перетворене на публічне. Важливим кроком є також більш детальна регламентація переважного права купівлі акцій, порушення якого на сьогодні має широке розповсюдження. Раніше процедури щодо відчуження акцій мали бути детально розписані в статуті, тепер же для захисту своїх прав можна посилатися на норми закону, які мають вищу силу.
Закон детально регламентує процедуру створення АТ, що звичайно полегшить її усвідомлення для акціонерів новостворюваних АТ і дасть змогу оспорити порушення такої процедури.
Однак невдалою залишається конструкція щодо необхідності ліквідації АТ в разі невідповідності розміру чистих активів мінімальному розміру статутного капіталу протягом 10 місяців. В умовах світової кризи та взагалі нестабільності нашої економіки дотримання такої норми може призвести до значної кількості банкрутств. Вважаємо що прийняття рішення про ліквідацію в такому випадку може мати місце лише в разі виникнення стійкої неспроможності виконувати взяті на себе зобов’язання. Якщо ж АТ зі зменшеною вартістю активів продовжує нормально функціонувати то припинення його діяльності є взагалі безглуздим.
Однак позитивним в новому законі є обов’язок письмово повідомити кожного кредитора про зменшення розміру статутного капіталу, що безумовно сприяє захисту їх інтересів. Хоча більш доцільно було б повідомляти не тільки кредиторів, але й поточних контрагентів.
Важливою є ст. 24 закону, яка регламентує особливості обігу акцій, що посилює гарантії захисту прав акціонерів та зменшує можливості для рейдерів. Введення ст. 28 яка встановлює відповідальність посадових осіб АТ щодо порушення прав працівників –акціонерів є звичайно прогресивною, але внаслідок відсутності процедури її реалізації не може бути практично застосована.
Дуже детально в новому законі прописані процедури діяльності загальних зборів (повідомлення про їх проведення, прийняття рішень, кворум та ін.) неврегульованість яких раніше і призводила до постійного порушення прав міноритарних акціонерів та рейдерських атак на підприємства. Новий закон хоча і не унеможливлює махінації під час проведення загальних зборів, але вже набагато більше регламентує цю процедуру створюючи можливість оскарження акціонерами її порушення.
Фактично статті закону щодо органів та процедур АТ можуть бути просто відображені у статутах новостворюваних АТ, що дасть змогу акціонерам більш детально ознайомитися зі своїми правами та обов’язками.
Новелою закону є терміни «значний правочин» та «правочин, щодо якого є заінтересованість» (хоча з точки зору лексикології правильніше було б написати «зацікавленість), які встановлюють додаткові вимоги до підписання угод, наслідком яких можуть стати значні зміни в АТ, або які вчинюються в інтересах одного з акціонерів чи посадової особи.
Дуже важливою нормою є закріплення обов’язку зберігати певні види документів АТ та надання доступу до них акціонерам. На цю норму очікували вже досить давно і законодавці тут нас не підвели. Можливість ознайомлюватися з документами та робити з них копії дасть змогу акціонерам самостійно виявляти порушення їх прав та звертатися до повноважних органів.
Однак, крім позитивних моментів є і негативні.
По-перше, на даний момент існує певні дублювання та невідповідності новому закону статей 1-49 закону «Про господарські товариства» яке буде усунуте лише через два роки.
По друге – поняття афілійованих суб’єктів у нас зараз використовується в антимонопольному законодавстві та податковому і використана там конструкція відрізняється від тієї, що зазначена в законі. Це знову призведе до неоднозначності застосування цього терміну.
Однак в цілому, прийняття цього закону нарешті вирішить багато проблем, які не давали змоги ефективно використовувати таку організаційно-правову форму, як АТ, тому будемо сподіватися, що зазначена редакція не буде останньою ї подальші зміни призведуть до встановлення в нашій державі прозорих корпоративних відносин.