Чи укладати договір франчайзингу (комерційної концесії)?

Франчайзинг. Договором франчайзингу називають зазвичай Договір комерційної концесії, визначений ст. 1115 ЦКУ. За договором комерційної концесії одна сторона (правоволоділець) зобов’язується надати другій стороні (користувачеві) за плату право користування відповідно до її вимог комплексом належних цій стороні прав з метою виготовлення та (або) продажу певного виду товару та (або) надання послуг.

Не все так просто. Відповідно до статті 1118 Цивільного кодексу України та пункту 2 статті 367 Господарського кодексу України договір комерційної концесії підлягає державній реєстрації органом, який здійснив реєстрацію суб’єкта господарювання, що виступає за договором, як правоволоділець. На даний момент, державний реєстратор такої реєстрації не здійснює, оскільки, такий обов’язок законом  на нього не покладений. Таким чином, відсутність державної реєстрації тягне за собою нікчемність (недійсність) договору, виходячи із загальних засад, зокрема, ст. 210. Державна реєстрація правочину: “  1. Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.”  Тобто, такий договір можна вважати таким, що був не вчинений (неукладений). З іншого боку, маємо спеціальну статтю ЦК  ч.4 ст. 1118 де сказано, що:  “4. У відносинах з третіми особами сторони договору комерційної концесії мають право посилатися на договір комерційної
концесії лише з моменту його державної реєстрації.”  Виходить, що Законодавець визнає незареєстровані договори, окрім відносин із третіми особами. А тертіми особами є всі, окрім сторін договору.

Тож питання чи укладати договори, дійсність чи недійсність яких неочевидна – питання вже не до юристів, а до Вас самих.

А тим часом,  досі ведеться мова про необхідність принйяття спеціального акту, яким би регюлювалась державна реєстрація договорів комерційної концесії.

Від слів до діла. Лише 15 січня 2009 був зареєстрований Проект Постанови про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо державної реєстрації договорів комерційної концесії) 2334/П. Проте досі не прийнятий.

Вирішення. Хоча незважаючи на цю пересторогу, на даний момент активно укладаються договори комерційної концесії пропонується укладати не договір комерційної концесії, а ліцензійний договір. За цим договором також можлива передача в користування об’єктів права інтелектуальної власності, як і за концесійним договором. Але величезною перевагою є те, що на відміну від договорів комерційної концесії, ліцензійні договори про надання дозволу на використання об’єктів права інтелектуальної власності не підлягають обов’язковій державній реєстрації.

Можливо Вас зацікавлять консультації та послуги у сфері інтелектуального права? Дзвоніть юристу Тарасу Бачинському за моб. 097 218 42 75 або звертайтеся за іншими контактами, вказаними на сайті.