Подібні умови Ви можете знайти в мережі і під запитами “продам бізнес”. Те, що його продають, не обов*язково означає, що власнику набридла дана сфера заробітку – можливо там щось не так і потрібно якнайшвидше позбавитись бізнесу, тому будьте обачні і ретельно перевірте усі документи та всю інформацію, що стосується оголошення.

Наш сервіс стосується лише відповідальних власників підприємств. Оголошення типу “продам тов” та “продам фірму” – це Ваші реальні можливості стати новим власником хорошої прибуткової справи. Ми надамо всю потрібну інформацію щодо купівлі-продажу, юридичних зобов*язань, прав та обов*язків між сторонами та працюючого персоналу. У нас Ви можете ознайомитись із свіжими новинами у юридичній сфері, а також з послугами, які надаються при відкритті та веденні підприємства. Онлайн-консультант допоможе вирішити питання, які не були представлені та розглянуті у рубриках.

Якщо Вам потрібне конкретне підприємство, можете скористатись довідником. Підприємства декількох видів на продаж також можете знайти на сайті; при бажанні подати заявку в цю категорію. Ми слідкуємо за оновленнями юридичної сфери і пропонуємо не тільки вигідні варіанти співпраці для покупця-продавця, а й потрібну інформацію для бажаючих почати бізнес з нуля. Заходьте, ми будемо раді допомогти Вам у відкритті та веденні власної справи!

ПЕРЕЙТИ ДО КАТАЛОГУ ПРОДАЖУ БІЗНЕСУ!

В Україні ведеться Державний реєстр видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції відповідно до

Закону України “Про видавничу справу” від 05.06.1997р. № 318/97-ВР.

Реєстрація видавництва

Закон України “Про видавничу справу” визначає, що суб’єкти видавничої справи підлягають внесенню до Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок внесення суб’єктів видавничої справи до Реєстру визначено Положенням про Державний реєстр видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції, затвердженим вищеназваною постановою Кабінету Міністрів України від 28.09.1998р. № 1540, якою встановлено і реєстраційний збір за внесення суб’єкта видавничої справи до Державного реєстру в розмірі 25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (близько 450 грн.).

Зазначене Положення поширюється на суб’єкти видавничої справи незалежно від форм власності та організаційно-правових форм, за винятком видавців та розповсюджувачів друкованих засобів масової інформації.

Внесення суб’єктів видавничої справи до Реєстру здійснюється на підставі заяви, до якої додаються: нотаріально засвідчена копія виписки з ЄДР; нотаріально засвідчені копії установчих документів (статут або положення, якими передбачено провадження видавничої діяльності, виготовлення та розповсюдження видавничої продукції, установчий договір); передбачувані дані про річний обсяг випуску або виготовлення чи розповсюдження видавничої продукції.

З питань реєстрації юридичної особи та реєстрації видавництва, звертайтеся

Тарас Бачинський, телефони: Kyivstar +380972184275; UMC +380504317084

Фiлiя

Відповідно Листа Міністерства юстиції України від 25.06.2002р. N 21-44-819 відкрита філія не є юридичною особою. Такий пiдроздiл розпоряджається майном, що було виділено на його потреби з головного підприємства, i діє на пiдставi статутних та інших документів цього підприємства. Керівник відкритої філії, якого призначає підприємство — юридична особа, виконує свої обов’язки на пiдставi вiдповiдного доручення.

Перелік документів, який повинен надати клієнт для відкриття філії:

- Статут юридичної особи (копія завірена печаткою);

- Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи або Виписка з ЄДР (копія завірена печаткою);

- Довідка з ЄДРПОУ реєстрації юридичної особи (копія завірена печаткою);

- Паспорт та ідентифікаційний номер керівника філії (копія);

- Довіреність на представників (можемо ми підготувати, за бажанням клієнта).

Необхідна інформація для відкриття філії:

- де буде знаходитись філія (юридична адреса);

- які види діяльності;

- про тип філії та систему оподаткування;

- хто буде керівником;

- в якій банківській установі буде відкрито рахунок.

Етапи відкриття філії:

1. підготовка установчих документів (протокол про створення, положення про філію, реєстраційна картка №5);

2. реєстрація у виконавчому комітеті міської ради;

3. реєстрація в управлінні статистики;

4. реєстрація у районному відділенні Пенсійного фонду України;

5. постановлення на облік у податковій інспекції;

6. виготовлення круглої печатки;

7. відкриття рахунку філії в банку.

Термін відкриття філії: 7 робочих днів.

По завершенню відкриття філії замовник отримує:

- круглу печатку та

- папку реєстраційних документів, що включає:

1. протокол про заснування філії;

2. виписку з Єдиного державного реєстру;

3. положення з відміткою про державну реєстрацію;

4. довідку статистичного управління;

5. повідомлення про реєстрацію у районному відділенні Пенсійного фонду України;

6. довідку податкового органу про взяття на облік платника податку (форма 4-ОПП).

Сплата податків відкритою філією.

Якщо відкрита філія розташована на території тієї ж територіальної громади, що й юридична особа (головне підприємство), така відкрита філія не є самостійним платником податку. У даному випадку головне підприємство та його відкрита філія розглядаються як єдиний платник податку – відповідно, головне підприємство сплачує податок, виходячи із загального результату діяльності самого підприємства та його відкритих філій.

Якщо відкриті філії розташовані на території іншої, ніж головне підприємство, територіальної громади, то такі відкриті філії можуть бути окремими платниками податку на прибуток. У такому випадку, згідно із Податковим кодексом України ( далі – ПКУ), сплата податку можлива за двома варіантами:

1) філії та головне підприємство платять податок окремо;

2) головне підприємство разом з філіями переходить на сплату консолідованого податку.

Якщо головне підприємство та його відкриті філії сплачують податок на прибуток окремо, то вони розглядаються як окремі платники податку (відповідно до пп. 133.1.5 п. 133.1 статті 133 ПКУ). У цьому випадку до відкриті філії будуть застосовуватися всі положення розділу ІІІ Податок на прибуток ПКУ, як до окремого платника податку (ведення обліку доходів і витрат, нарахування амортизації, ведення обліку приросту (прибутку) товарно-матеріальних цінностей, складання декларації про прибуток тощо).

Якщо юридична особа приймає рішення про консолідовану сплату податку, то такий порядок сплати застосовується всіма відкритими філіями разом із головним підприємством цієї юридичної особи, а не деякими з них. Сутність консолідованої сплати полягає в тому, що головне підприємство сплачує податок на прибуток як до бюджету територіальної громади за своїм

місцезнаходженням, так і до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням відкритих філій. Отже, у такому разі сплату податку на прибуток за себе та за відкриті філії здійснює безпосередньо головне підприємство.

Яким способом відкритій філії сплачувати податок на прибуток, вирішує підприємство. Однак якщо підприємство бажає сплачувати податок на прибуток консолідовано, вибір такого порядку сплати податку на прибуток має бути здійснено підприємством до 1 липня року, що передує року, з якого він переходить на такий порядок сплати податку. Про своє рішення у цей самий термін необхідно повідомити податкові органи за місцезнаходженням головного підприємства та його відокремлених підрозділів. Якщо головне підприємство не прийняло такого рішення або прийняло його із запізненням, то відкриті філії сплачують податок і далі в загальновстановленому порядку.

У випадку коли платник податків протягом звітного року відкриває філії, про це повідомляються державний податковий орган за місцезнаходженням відкритої філії та платник податків, і підсумки господарської діяльності відкритих філій враховуються при розрахунку

консолідованого балансу, починаючи з того звітного (податкового) періоду,коли вони були створені.

Почавши платити консолідований податок на прибуток, підприємство вже не має права змінити протягом звітного року порядок і форму сплати.

З питань відкриття філії юридичної особи (чи іншими юридичними послугами), звертайтеся:

Рура Василь, телефони: Kyivstar +380976537317 ; стаціонар +380322473544

Серед особливостей ліцензування роздрібної торгiвлi алкогольними напоями та тютюновими виробами належить виділити такi:

• об’єктом лiцензування є не вид господарської дiяльностi, а мiсце торгiвлi;

• порядок видачi лiцензiї на алкоголь і тютюн має суто дозвiльний характер;

• термiн дiї лiцензiї на алкоголь становить один рiк;

• плату за лiцензiю на алкоголь, яка має фiскальний характер, вносять щокварталу;

• виданi лiцензiї пiдлягають реєстрацiї в органах державної податкової служби, а в сiльськiй мiсцевостi — також в органах мiсцевого самоврядування;

• за дiяльнiсть без лiцензiї та порушення законодавства з питань лiцензування застосовують санкцiї iншого характеру.

Порядок отримання ліцензії на алкоголь (перелік документів):

1. заяву на одержання лiцензiї на алкоголь, в якiй належить вказати:

• прiзвище, iм’я, по батьковi, мiсце проживання, номер паспорта, орган, що його видав, дату видачi — для фiзичної особи-підприємця;

• назву, мiсцезнаходження, телефон, факс, банкiвськi реквiзити, прiзвище, iм’я, по батьковi керiвника — для юридичної особи;

• мiсце державної реєстрацiї суб’єкта господарювання, номер i дату видачi виписки про державну реєстрацiю;

• кiлькiсть потрiбних лiцензiй на роздрiбну торгiвлю;

• мiсця для торгiвлi алкогольними напоями та тютюновими виробами;

• перелiк документiв, якi додаються до заяви. Якщо, наприклад, потрібно одержати двi лiцензiї на роздрiбну торгiвлю алкогольними напоями та одну — на роздрiбну торгiвлю тютюновими виробами, то заповнюєтся одна заява, а в графi “кiлькiсть лiцензiй” вказуєтся — три штуки. Якщо на одному мiсцi торгiвлi буде провадитись роздрiбна торгiвля алкогольними напоями та тютюновими виробами, то потрібно буде отримати двi лiцензiї);

2. Витяг від державного реєстратора;

3. копiю документу про реєстрацiю реєстраторiв розрахункових операцiй, засвiдчену, вiдповiдно, пiдписом приватного пiдприємця або пiдписом керiвника та печаткою пiдприємства, а в разi використання книг облiку розрахункових операцiй — копiю документу про їх реєстрацiю;

4. Проплата з мокрою банківською печаткою і довідка з фінвідділу про те, що кошти поступили.

Орган який видає ліцензію:

Департамент з питань адмiнiстрування акцизного збору i контролю за виробництвом та обiгом пiдакцизних товарiв (самостiйний пiдроздiл у складi Державної податкової адмiнiстрацiї).

Офіційний платіж: на роздрібну торгівлю алкогольними напоями 8000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі; на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі – 2000 гривень в місті ( плата поже здійснюватись поквартально, тобто алкоголь – 2000 грн., тютюн – 500 грн.); на території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст, – 500 гривень на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, на кожний окремий, зазначений у ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі, і 250 гривень – на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі, за рік.

Термін отримання ліцензії на алкоголь і тютюн: Рiшення про видачу або вiдмову у видачi лiцензiй буде прийнято протягом 10 днiв вiд дати реєстрацiї заяви на одержання лiцензiї в органi лiцензування. У разi вiдмови у видачi лiцензiї надсилається рiшення про вiдмову з обгрунтуванням її причин. Таке рiшення можна оскаржити.

З питань отримання ліцензії на алкоголь і тютюн (чи іншими юридичними послугами), звертайтеся:

Бачинський Тарас, телефони: Kyivstar +380972184275 ; UMC +380504317084

Торговий патент

Податковий Кодексом України змінено і законодавчий термін “Плата за торговий патент” на «Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності», що підкреслює належність такого збору до місцевих податків і зборів.

Податковий кодекс у ст. 267 встановлює хто може, і хто не може бути платником збору (тобто придбати торговий патент), а також субєктів, що є пільговиками, порядок придбання торгового патенту, розмір та порядок сплати зборів за торговий патент. Отже, згідно ст. 267.1.1. ПКУ: Платниками збору є суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому цією статтею порядку торгові патенти та провадять такі види підприємницької діяльності:
а) торговельна діяльність у пунктах продажу товарів;
б) діяльність з надання платних побутових послуг за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України;
в) торгівля валютними цінностями у пунктах обміну іноземної валюти;
г) діяльність у сфері розваг (крім проведення державних грошових лотерей).

Перелік документів для отримання торгового патенту:

• заявка на придбання торгового патенту, яка повинна містити такі відомості:

а) найменування суб’єкта господарювання, код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) та прізвище, ім’я, по батькові суб’єкта господарювання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичної особи);

б) юридична адреса (місцезнаходження) суб’єкта господарювання, а у разі якщо патент придбається для відокремленого підрозділу, – місцезнаходження такого відокремленого підрозділу згідно з документом, що засвідчує право власності (оренди);

в) вид підприємницької діяльності, для провадження якої придбається торговий патент;

г) вид торгового патенту;

ґ) найменування документа про повну або часткову сплату збору;

д) назва та фактична адреса (місцезнаходження) пункту продажу товарів, пункту з надання платних послуг, пункту обміну іноземної валюти, грального місця, позначення “виїзна торгівля”;

е) назва, дата, номер документа, що засвідчує право власності (оренди);

є) період, на який придбається торговий патент.

• квитанція про оплату , або інший документ який підтверджує оплату (оригінал);

• договір оренди (копія, також потрібно пред’явити оригінал договору);

• копія довідки управління статистики (копія завірена печаткою);

• копія свідоцтва або копія виписки (копія завірена печаткою).

Орган який видає патент: Державна податкова служба за місцем сплати збору.

Офіційний платіж: Ставка збору за провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг встановлюється сільськими, селищними та міськими радами (далі у цьому пункті – органами місцевого самоврядування) з розрахунку на календарний місяць у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня календарного року (далі – мінімальна заробітна плата), визначеному цим пунктом, з урахуванням місцезнаходження пункту продажу товарів та асортименту товарів, пункту з надання платних послуг та виду платних послуг.

Під час придбання торгового патенту суб’єкт господарювання вносить суму збору за один місяць (квартал). На суму збору, сплачену під час придбання торгового патенту, зменшується сума збору, яка підлягає внесенню в останній місяць (квартал) його дії.

Термін отримання патенту: Торговий патент видається у триденний термін з дня подання заявки особисто фізичній особі – підприємцю або особі, уповноваженій юридичною особою, під підпис.

З питань придбання  торгового патенту  (набуття статусу платника цього збору) звертайтеся:

Бачинський Тарас, телефони: Kyivstar +380972184275 ; UMC +380504317084

РРО застосовуються у сфері торгівлі, громадського харчування та надання послуг. Для того, щоб визначити, чи необхідно Вам реєструвати РРО, необхідно ознайомитись із переліком категорій, які згідно ст. 9 ЗУ “Про застосування реєстраторів розрахункових  операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” не зобов’язані проводити реєстрацію касового апарату:

1) при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва  та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку;
2) при виконанні усіх банківських операцій (крім операцій з  купівлі-продажу іноземної валюти);
3) при виконанні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти у разі, якщо ці операції виконуються у касах уповноважених банків з оформленням розрахункових документів відповідно до нормативних актів Національного банку України;
4) при продажу проїзних і перевізних документів із застосуванням бланків суворого обліку на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю, а також при продажу білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу Державним казначейством України, та квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів;
5) при продажу товарів (наданні послуг) фізичними особами – підприємцями, які сплачують фіксований податок;
6) при продажу товарів (наданні послуг) фізичними особами – підприємцями, які сплачують єдиний податок;
8) при продажу товарів (крім підакцизних) (наданні послуг) особами, які отримали пільговий торговий патент для продажу товарів (надання послуг) відповідно до Податкового кодексу України;
9) при здійсненні фізичними особами торгівлі продуктовими або  промисловими товарами за готівкові кошти на ринках, якщо такі фізичні особи сплачують ринковий збір відповідно до законодавства;
10) при продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообігу за відсутності продажу алкогольних напоїв та підакцизних непродовольчих товарів, а також при продажу жетонів та проїзних квитків у касах метрополітену;
11) при продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів; страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу;
12) якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо);
13) при продажу товарів у системах електронної торгівлі (комерції).

Таким чином, у інших випадках, окрім описаних вище реєстрація касового апарату є обов’язковою.

Порядок реєстрації РРО

Реєстрація РРО здійснюється відповідно до Наказу ДПА № 614 “Порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги)”. Порядком реєстрації РРО передбачено надання документів та їх копій, завірених підписом керівника та печаткою суб’єкта господарювання – юридичної особи.

Перелік документів для реєстрації касового апарату. Для реєстрації РРО суб’єкт господарювання подає до органу державної податкової служби:

-  письмову лист- заяву із зазначенням сфери застосування та реквізитів РРО (модифікація, заводський номер, версія програмного забезпечення, виробник або постачальник, дата виготовлення).

- паспорт (формуляр) на РРО;

- договір на гарантійне обслуговування РРО;

- довідка на опломбування;

- акт введення в експлуатацію;

- копію свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта господарювання (подається у тому разі, коли такий суб’єкт не має в даному органі державної податкової служби зареєстровані РРО чи книги обліку розрахункових операцій);

- договір оренди, інший документ на право власності або користування приміщенням, де буде використовуватися касовий апарат;

- накладна на РРО.

Для реєстрації резервного РРО такі документи надаються на кожну господарську одиницю, де використовуватиметься РРО.

Реєстрація касового апарату здійснюється для кожної одиниці окремо.

Орган, який здійснює реєстрацію касового апарату: Реєстрація   РРО   здійснюється   в   органі   ДПА за місцезнаходженням (місцем проживання) суб’єкта господарювання, а якщо суб’єкт господарювання обслуговується в  інспекції  по  роботі  з  великими платниками податків, то за місцем  податкового  обліку.  У разі використання касового апарату на території  іншої  адміністративно-територіальної  одиниці  його  необхідно до початку  використання  взяти  на  облік  в  органі  ДПС  за місцем використання. Тобто реєстрація РРО, здійснюється за місцезнаходженням приміщення, де такий касовий апарат буде використовуватися.

Офіційний платіж: Реєстрація касового апарату  та взяття на  облік  здійснюються  безоплатно.

Термін реєстрації РРО: не пізніше двох робочих днів з моменту подання документів, а взяття на облік – у день подання суб’єктом господарювання усіх необхідних документів.

З питань реєстрації касового апарату (чи інших юридичних послуг) звертайтеся:

Тарас Бачинський

телефони: Київстар+380972184275; МТС +380504317084;
E-mail: ua.legalaid@gmail.com

При складенні договору позики від нерезидента, необхідно врахувати, що Постановою НБУ від 03.08.2004 №363 “Про встановлення процентних ставок за зовнішніми запозиченнями резидентів” визначено максимальні процентні ставки (для фіксованої процентної ставки):зі строками запозичень до 1 року – не вище 9,8 % річних;
зі строками запозичень від 1 до 3 років – не вище 10 % річних;
зі строками запозичень понад 3 роки – не вище 11 % річних.

Як бачимо, мінімального рівня процентної ставки за договором позики від нерезидента не встановлено. Тим не менше, про мінімальну процентну ставку (0%) слід не забувати з позицій оподаткування позики від нерезидента.  Взагалі, питання оподаткування позики від нерезидента потребує додаткового висвітлення у окремій публікації.

Договір позики від нерезидента повинен відповідати вимогам, що встановлюються до ЗЕД-контакту.

Процедура реєстрації договору позики від нерезидента

Договір позики від нерезидента підлягає державній реєстрації у НБУ та відповідно з цього моменту вступає в силу і лише тоді можна нерезиденту переказувати гроші за договором позичальнику.

Державна реєстрація договору позики від нерезидента регулюється Постановою НБУ № 270 «Про затвердження Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам».

Спершу позичальник повинен одержати дозвіл обслуговуючого банку (процедура зазвичай займає 5-7 робочих днів).

Тоді позичальник подає документи на реєстрацію договору позики від нерезидента до НБУ (процедура займає близько 10 робочих днів; згідно п.2.3. Постанови № 270 «Територіальне управління реєструє договір і оформлює реєстраційне свідоцтво у строк, що не перевищує семи робочих днів з наступного робочого дня після дати надходження до територіального управління пакета документів відповідно до вимог цієї глави»).

Для реєстрації Договору позики від нерезидента до НБУ подається оригінал Договору позики; оригінал повідомлення про договір; оригінал Листа-згоди обслуговуючого банку; платіжку (п.2.1. Постанови № 270).

Відповідно до п.8-11 ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи» були встановлені обмеження щодо дострокового повернення коштів, проте 27.04.2010р. було внесено зміни до згаданого вище Закону і жодних обмежень по строках щодо дострокового повернення коштів залучених за позикою немає.

Реєстрація змін до Договору позики від нерезидента здійснюється у такому ж порядку, що і реєстрація Договору.

Для розробки договору позики від нерезидента, реєстрації договору позики від нерезидента чи з питань інших юридичних послуг, звертайтеся:

Тарас Бачинський
Kyivstar +380972184275
UMC +380504317084
E-mail: ua.legalaid@gmail.com

Сфера дозволів СЕС регулюється значною кількість нормативних документів. З цієї причини, виконати вимоги СЕС на підприємстві, самостійно пройти процедури експертизи та видачі дозволу СЕС, а також отримати чітку інформацію про свої права і обов’язки без юридичного супроводу фахівців дуже складно.

Відповідно до Закону України “Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення” від 24 лютого 1994р. № 4004-ХІІ (статті 15, 16, 17, 25), органи державної санітарно-епідеміологічної служби уповноважені на здійснення по відношенню до підприємців наступних дозвільних процедур:

- узгодження надання земельних ділянок під будівництво;

- погодження розміщення виробничих об’єктів;

- надання дозволів СЕС на здійснення окремих видів діяльності;

- узгодження надання дозволів СЕС на здійснення окремих видів діяльності;

- твердження (фактично – дозвіл СЕС)проектної та науково-технічної документації на будівництво, реконструкцію, введення в експлуатацію нових і реконструйованих об’єктів виробничого, соціально-культурного та іншого призначення;

- узгодження розробки, виготовлення і використання нових машин, механізмів, устаткування, інших засобів виробництва, Нових технологій;

- надання висновків (фактично – дозвіл СЕС) на реалізацію й використання продукції іноземного виробництва, у разі відсутності даних щодо її безпеки для здоров’я населення України;

- надання висновків (фактично – дозвіл СЕС) на розробку та виробництво нових видів харчових продуктів, впровадження нових технологічних процесів їх виробництва та обробки;

- надання дозволів СЕС на виробництво, зберігання, транспортування, використання продуктів біотехнології та інших біологічних агентів.

Порядок видачі дозволу СЕС

Можна стверджувати про майже повну відсутність нормативних актів, якими б регулювалися питання видачі конкретних дозволів СЕС. Виняток становить Положення про порядок видачі установами державної санепідемслужби висновків про відповідність вимогам санітарних норм об’єктів і споруд, які вводяться в експлуатацію, і готовність підприємств до роботи для отримання дозволу на початок роботи підприємства, установи, організації, затвердженого постановою Головного санітарного лікаря України від 23 квітня 2001р. № 51.

Слід вказати на наявність таких нормативних актів, що регулюють окремі питання в сфері видачі дозволів СЕС:

- Тимчасового порядку проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 9 жовтня 2000р. № 247;

- Наказу Міністерства охорони здоров’я України “Про надання висновку державної санітарно-епідеміологічної служби про відповідність наявних приміщень вимогам санітарних норм і правил щодо здійснення окремих видів господарської діяльності” від 13 серпня 2001р. № 333 – затвердив форми відповідних висновків СЕС;

Перелік робіт та послуг у сфері забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, які виконуються і надаються за плату, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2002р. № 1544 – віднесли підготовку та видачу дозволів СЕС і висновків СЕС до платних робіт і послуг.

Таким чином, нормативно врегульована лише процедура видачі органами державної санітарно-епідеміологічної служби висновків СЕС про відповідність вимогам санітарних норм об’єктів і споруд, які вводяться в експлуатацію, і готовність підприємств до роботи. Юридичні аспекти зазначеної процедури визначено Положенням про порядок видачі установами державної санепідемслужби висновків про відповідність вимогам санітарних норм об’єктів і споруд, які вводяться в експлуатацію, і готовність підприємств до роботи для отримання дозволу на початок роботи підприємства, Установи, організації, затвердженого постановою Головного санітарного лікаря України від 23 квітня 2001р. № 51. Відповідно до вказаного нормативного акта:

- висновок СЕС є обов’язковою складовою документів, які є підставою для оформлення дозволів на початок роботи підприємств територіальними управліннями Державного нагляду з охорони праці;

- видача висновку СЕС здійснюється на госпрозрахунковій основі;

- для отримання висновку СЕС заявником подаються: 1) заяву; 2) свідоцтво про державну реєстрацію; 3) статут підприємства з переліком видів діяльності; 4) документів на право використання приміщень; 5) позитивного висновку на проектну документацію; 6) гігієнічних висновків на сировину, матеріали і готову продукцію, що використовується в технологічних обладнання; 7) результатів попередніх медичних оглядів працівників у відповідності з вимогами чинного санітарного законодавства;

- висновок СЕС видається протягом 10 днів з моменту отримання заяви та необхідних документів;

- органи державної санітарно-епідеміологічна служби вправі робити запит про додаткові матеріалах від заявника;

у разі запиту органів державної санітарно-епідеміологічної служби про надання заявником додаткових документів – термін розгляду документів встановлюється з дня надходження додатково запитаних документів.

Враховуючи вище викладене, до недоліків процедури видачі органами державної санітарно-епідеміологічної служби висновків СЕС про відповідність вимогам санітарних норм об’єктів і споруд, які вводяться в експлуатацію, і готовність підприємств до роботи слід віднести:

- відсутність будь-яких нормативно встановлених тарифів на видачу висновків СЕС;

- відсутність виключного переліку документів, які є підставою для видачі висновків СЕС;

- можливість подовжувати строки видачі висновків СЕС, зловживаючи правом на запит про подачу додаткових додаткових документів.

З метою отримання дозволу МНС на початок роботи новостворених підприємств та оренду приміщень у Львові та Львівській області, а також щодо отримання юридичних послуг у м. Львові в тому числі:

- Реєстрація юридичної особи;

- Видача дозволу МНС (пожежного нагляду);

- Дозвіл на розміщення об’єкту торгівлі;

-звертайтеся:  Василь Рура,

міський номер (Львів): +38 (032) 247-35-44;

моб. Kyivstar: +38 (097) 653-73-17

- заяву за формою згідно з додатком 1 Порядку;

- матеріали оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об’єкта чи приміщення;

- завірену в установленому порядку копію свідоцтва про власність або копію договору оренди при одержанні дозволу МНС на оренду приміщення.

Підстава видачі дозволу МНС

Підставою для видачі дозволу МНС є висновок, що оформляється за результатами оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об’єкта чи приміщення, що проводиться органом державного пожежного нагляду чи іншою юридичною (фізичною) особою, котра одержала ліцензію на проведення такої оцінки (експертизи).

Орган державного пожежного нагляду протягом п’яти робочих днів з дня подання заявником зазначених вище документів приймає рішення чи видавати дозвіл МНС або про відмову у його видачі у разі виявлення фактів порушення правил пожежної безпеки, що може призвести до виникнення пожежі або перешкод при її гасінні та евакуації людей. Власник (орендар) може оскаржити рішення про відмову у видачі дозволу МНС або його скасування до вищого органу державного пожежного нагляду або арбітражного суду (суду). За відсутності фактів порушення правил пожежної безпеки дозвіл МНС видається без обмеження терміну його дії.

На такі об’єкти, як: готелі та готельні комплекси на 100 місць і більше; театри, будинки культури, клуби, спортивні та фізкультурно-оздоровчі споруди місткістю 300 чоловік і більше; музеї, будинки-пам’ятки архітектури; лікувальні заклади, санаторії, будинки відпочинку, профілакторії та інші заклади для відпочинку й оздоровлення людей на 100 місць і більше; виробничі, складські об’єкти категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою “А” і “Б” площею понад 100 м2, категорією “В” площею 1000 м2 та більше; підприємства торгівлі та громадського харчування з площею торгового (обіднього) залу 500 м2 і більше – дозвіл МНС видається територіальним органом державного пожежного нагляду МНС. За початок роботи новоствореного підприємства, введення в експлуатацію нових і реконструйованих виробничих, житлових та інших об’єктів, оренду будь-яких приміщень без дозволу МНС власник (орендар) несе відповідальність згідно із законодавством.

З метою отримання дозволу МНС на початок роботи новостворених підприємств та оренду приміщень у Львові та Львівській області, а також щодо отримання юридичних послуг у м. Львові в тому числі:

- Реєстрація юридичної особи;

- Дозволи на початок роботи підприємства, дозвіл на розміщення об’єкту торгівлі;

- Дозвіл СЕС (санітарно-епідеміологічної служби)

-звертайтеся: Василь Рура,

міський номер (Львів): +38 (032) 247-35-44;

моб. Kyivstar: +38 (097) 653-73-17

Дозвіл на працевлаштування іноземців

Процедура отримання дозволу на працевлаштування іноземця регулюється Постановою Кабінеті Міністрів від 8 квітня 2009 р. N 322 Про затвердження Порядку видачі, продовження строку дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства.

Дозвіл на працевлаштування іноземця оформляється і видається Державним центром зайнятості Мінпраці (далі — Державний центр зайнятості) або за його дорученням відповідними центрами зайнятості Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя для роботи на підприємстві, в установі, організації, які запросили іноземця на певну посаду (за фахом).

Дозвіл на працевлаштування іноземців отримується  роботодавцем, хоча, і самому іноземцю слід підготувати документи:

1. Нотаріальна довіреність від іноземця (для юристів, якщо іноземець не самостійно буде отримувати довідку про несудимість в Україні);
2. Нотаріальна копія документів про освіту (диплом тощо);
3. Копія паспорту;
4. Довідка про несудимість з країни походження іноземця (довідка уповноваженого органу країни походження  про те, що іноземець, який на момент оформлення дозволу перебуває за межами України, не відбуває покарання за скоєння злочину та не перебуває під слідством);
5. дві кольорові фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см
Всі документи походженням з країни іноземця повинні бути легалізовані або апостилізовані (залежно чи країна походження іноземця є учасницею Гаазької угоди).

Для отримання дозволу на працевлаштування іноземця роботодавцем подаються до відповідного центру зайнятості такі документи:

заява (у довільній формі);

обґрунтування необхідності використання праці іноземців і можливості створення для них необхідних умов перебування та діяльності;

копії статуту та свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта господарської діяльності, засвідчені в установленому порядку;

список іноземців із зазначенням їх повного імені та прізвища, року народження, номера паспорта, спеціальності (фаху), статі;

копія проекту контракту роботодавця з працівником — іноземним громадянином;

документ (наказ, витяг з протоколу, доручення тощо), оформлений в установленому порядку, який посвідчує право представника роботодавця представляти його інтереси у центрі зайнятості;

копії документів про освіту або кваліфікацію;

довідка органу державної податкової служби про сплату роботодавцем передбачених законодавством податків та зборів;

квитанція про внесення плати за розгляд заяви.

Рішення про надання дозволу на працевлаштування або відмову в ньому приймається у термін не пізніше 30 днів з дня одержання зазначених вище документів. Про прийняте рішення щодо видачі дозволу на працевлаштування іноземця відповідний центр зайнятості письмово повідомляє заявника.

Офіційний збір центру зайнятості за розгляд заяви щодо працевлаштування іноземця становить 4 мінімальних заробітних плати (близько 4 тис. грн.), які сплачуються заявником-роботодавцем.

З метою отримання (чи поновлення) дозволу на працевлаштування іноземця у м. Львів, а також щодо отримання юридичних послуг з супроводу іноземців у м. Львів (та Львівській області):
- Реєстрація підприємства в ОВІРі та реєстрація запрошення від юридичної( фізичної) особи іноземцю;
- Реєстрація посвідки на тимчасове проживання іноземця;
- Повний супровід іноземних юридичних та фізичних осіб, реєстрація іноземних інвестицій та інші юридичні послуги, звертайтеся:

Тарас Бачинський,
Kyivstar +380972184275
UMC +380504317084